Газопроводи — це складні інженерні мережі, які забезпечують доставку газу до будинків, підприємств та інших об’єктів. Вони не просто «труби в землі» або по стінах будівель: це система, що включає магістральні та розподільчі лінії, регулювальні вузли, станції та обладнання, без яких неможливо належним чином організувати постачання газу.
Щоб такі споруди можна було б офіційно передати в управління до відповідних комунальних служб (наприклад, у «Київгаз») або навіть просто поставити на баланс, потрібна професійна оцінка.
У цій статті ми детально розповімо, навіщо визначають вартість газопроводів, які види мереж існують, на що звертають увагу під час оцінки та кому вона найчастіше потрібна. Без зайвої складності та технічних термінів. 🙂
Про що тут йдеться:
1. Навіщо потрібна оцінка газопроводів
1.1. Постановка активів на баланс
1.2. Передача мережі в управління місту
2. Види та складові мереж газопостачання
2.2. Матеріал, діаметр і довжина труб
1. Навіщо потрібна оцінка газопроводів
Є два основних сценарії, коли оцінка газових мереж – це не просто бажано, а необхідно:
1.1. Постановка активів на баланс
У великих приватних, державних або комунальних підприємств часто є власні газові мережі, які роками функціонують, але не внесені на баланс. Причини бувають різні: це може бути історія приватизації, організаційні нюанси, наявність власних розподільчих станцій або внутрішніх трубопроводів, які довго вважалися «службовими», не потребували коштів на обслуговування й не враховувалися як актив.
Проте будь-яке майно, що використовується у господарській діяльності, потрібно обліковувати офіційно. Внесення газопроводу на баланс дозволяє підприємству списувати кошти на його обслуговування, ремонти, модернізацію та правильно вести бухгалтерський облік.
Щоб поставити мережу на баланс, необхідно визначити справедливу ринкову вартість активу. Саме для цього потрібна професійна оцінка.
Проте найчастіше оцінка газопроводів потрібна не просто для бухгалтерії, а для передачі мереж у комунальне управління, про що йдеться в наступному пункті.
1.2. Передача мережі в управління місту
Дуже поширений випадок — коли забудовник або об’єднання співвласників хоче передати мережу місту чи оператору газорозподільної компанії (наприклад, Київгаз). У випадку із забудовниками йдеться про новозбудовані інженерні мережі найчастіше для обслуговування якогось житлового комплексу. А представники ОСББ найчастіше звертаються, щоб оцінити і передати місту старі вже давно функціонуючі газопроводи, будівництво яких було завершено ще до створення самого ОСББ.
В обох цих варіантах обов’язково потрібна оцінка об’єктів газопостачання, які приймаються до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються у володіння та користування АТ «Київгаз» (якщо йдеться про столичний регіон).
Міські служби не можуть прийняти об’єкт «просто так». Звіт оцінювача входить до пакету документів, які підтверджують, що мережа існує, функціонує, має певний технічний стан, характеристики трубопроводів та параметри додаткових вузлів.
2. Види та складові мереж газопостачання
Газова інфраструктура це складна та масштабна інженерна споруда. Але для загального розуміння, якщо ви, звісно, не фахівець, нижче наведемо основні характеристики цього виду мереж.
2.1. Рівень тиску
Газ у містах і селах транспортується по трубах з різним тиском.
- Високий тиск — «магістральний» газ, який постачає цілі райони. Такі мережі потребують особливих заходів безпеки та регулярного технічного контролю, оскільки аварія на високому тиску може мати дуже серйозні наслідки.
- Середній тиск — основні міські мережі. Вони забезпечують подачу газу до групи будинків або промислових об’єктів і зазвичай оснащені регуляторами тиску та запірною арматурою.
- Низький тиск — те, що підходить до будинків, квартир і комерційних приміщень. Такі мережі хоча і менш небезпечні, але все одно вимагають своєчасного обслуговування для забезпечення стабільної подачі газу.
Чим вищий тиск, тим більша відповідальність, складність та вартість мереж. І тим більше параметрів потрібно врахувати оцінювачу.
2.2. Матеріал, діаметр і довжина труб
Газопроводи зазвичай роблять із двох матеріалів:
- Сталь — класичний варіант, дуже міцний, підходить для високого і середнього тиску. Сталеві труби потребують захисту від корозії та періодичного огляду, що впливає на експлуатаційні витрати та вартість об’єкта.
- Поліетилен — сучасний матеріал, легший у монтажі, стійкий до корозії, частіше використовується для середнього та низького тиску. Він дозволяє швидко прокладати мережі та зменшує витрати на технічне обслуговування.
Матеріал трубопроводів напряму впливає на вартість будівництва та довговічність споруди в цілому і, відповідно, на результати її експертної оцінки.
Логічно: чим більший діаметр і чим довша мережа — тим зазвичай дорожче вона коштує і тим більше параметрів потрібно врахувати.
Діаметр трубопроводу визначає пропускну здатність газу. Великі магістральні лінії зазвичай мають діаметр від 300 мм і більше, що дозволяє транспортувати великі обсяги газу на значні відстані і забезпечує стабільну роботу мережі при високому тиску. Для розподільчих мереж середнього тиску діаметри зазвичай менші — близько 100–300 мм, а труби низького тиску, що підходять до будинків і комерційних приміщень, часто мають діаметри 25–90 мм. Вибір діаметру залежить від потреб споживачів та кількості точок підключення на лінії.
Довжина трубопроводу також впливає на його вартість і експлуатаційні характеристики. Чим довша мережа, тим більше матеріалів необхідно витратити на її прокладання, а також більше обслуговуючих вузлів і точок контролю тиску потрібно встановити. У розподільчих системах довжина ліній часто різна для окремих кварталів або промислових зон. І це, звісно, враховується при оцінці, оскільки довші ділянки потребують більшого обсягу робіт із монтажу, ремонту та обслуговування.
Крім того, на практиці часто зустрічаються мережі, де діаметр змінюється на різних ділянках. Наприклад, магістраль великим діаметром може переходити у менші розподільчі гілки, а далі — у низькотискові вводи до будинків. Такі комбінації впливають на технічні характеристики та вартість мережі та завжди враховуються оцінювачами.
2.3. Основні вузли газових мереж
Трубопроводи — це лише частина газової інфраструктури. Повноцінна мережа включає цілу систему спеціальних об’єктів і обладнання, кожен з яких впливає на роботу мережі та її реальну вартість.
Газорозподільні станції та ГРС забезпечують подачу газу з магістральних ліній у розподільчі мережі. Вони регулюють тиск, контролюють обсяг подачі, і часто обладнані системами безпеки та автоматизації. Станції є критично важливими, і їхній стан та характеристики враховуються при оцінці окремо від трубопроводів.
ГРП та шкафні регуляторні пункти знижують тиск газу до рівня, придатного для споживачів. Це вузли, що стоять безпосередньо на лініях розподілу, і від їхньої справності залежить стабільність газопостачання. Під час оцінки враховується рік виготовлення обладнання, його тип, автоматизація та обсяг пропуску.
Вузли обліку газу потрібні для точного визначення кількості спожитого газу. Вони встановлюються як на магістральних ділянках, так і на розподільчих мережах. Якість і тип лічильників впливають на експлуатаційні витрати і, відповідно, на ринкову вартість мережі.
Засувки та інша запірна арматура дозволяють локально перекривати ділянки мережі для ремонту або обслуговування. Вони бувають різних типів та розмірів і є важливими для безпеки та надійності системи. Кількість, стан і тип засувок враховуються при оцінці.
Катодний захист застосовується для сталевих труб, щоб запобігти корозії. Це система, яка значно продовжує термін служби труб і впливає на довгострокову вартість мережі. Під час оцінки фіксують наявність, тип і ефективність захисту.
Різні вимикаючі та запобіжні пристрої гарантують безпеку мережі при перевищенні тиску або аварійних ситуаціях. Їхні характеристики, стан і кількість також враховуються при визначенні вартості газопроводу, адже вони впливають на надійність та експлуатаційні витрати.
Таким чином, при оцінці газової мережі важливо враховувати не тільки труби, але й усі ці вузли та елементи, тим більше що вартість таких елементів часто навіть перевищує вартість безпосереднє трубопроводів.
3. Що в результаті?
Ми з 2009го року займаємось оцінкою інженерних мереж і, зокрема, газопроводів. Тому добре розуміємо, як правильно підготувати документи, які без зайвих уточнень приймають оператори газорозподільних мереж. За цей час ми виконали велику кількість робіт для забудовників, ОСББ, великих приватних компаній, а також державних і комунальних підприємств, відомств та установ. У кожного з них — свої завдання та масштаби мереж, але вимоги до якості оцінки всюди однакові: чіткість, повнота характеристик і коректно визначена ринкова вартість.
Значний практичний досвід ми накопичили по об’єктам газопостачання, які приймаються до комунальної власності територіальної громади та передаються у володіння та користування АТ «Київгаз» або відповідному відділенню АТ «Оператор газорозподільчої системи «Київоблгаз» для Київської області.
Ми добре знаємо, які дані мають бути у звіті, які показники важливі для операторів мереж, та як правильно структуровано подавати інформацію, щоб не виникало додаткових питань при розгляді. Грамотно підготовлена оцінка суттєво спрощує процедуру для замовника та економить його час.
Ми працюємо швидко, але відповідально, не затягуємо строки і не ускладнюємо процес зайвими вимогами. Оцінюємо майно та цінуємо власну репутацію. 🙂
