Слід зазначити, що прийняття або навпаки відмова від прав на спадщину залежить виключно від бажання спадкоємця. Як у разі наявності заповіту, так і без нього спадкоємець завжди має вибір і на свій розсуд вирішує, чи приймати йому нерухомість та інше майно.
Законодавство не дозволяє вступати у права на спадщину з жодними умовами. Тому неможливо прийняти майно тільки в якійсь його частині, а від іншої частини спадщини відмовитися взагалі або оформити її з додатковими умовами. Спадкоємець, який прийняв частину майна, вважається новим власником всієї спадщини. Так, у разі прийняття нерухомості у власність, із нею «бонусом» можна придбати і боргові зобов’язання померлого, які іноді перевищують ринкову оцінку самого майна.
Спадкоємець має право не тільки просто відмовитися вступати в права на майно. Він також може сам не оформляти власність, але передати це право іншим людям на свій розсуд.
Про що тут йдеться:
1.1. Як відкрити спадщину за кордоном
1.2. Оформлення нерухомості без документів через суд
2. Відмова від спадщини – що це і навіщо потрібно?
2.1. А яка ситуація із боргами померлого?
3. Право власності лише «на папері» без внесення до реєстрів
3.1. Оформлюйте всі документи належним чином!
1. Строки прийняття спадщини
Відкрити спадкову справу в період воєнного стану можна на всій території України. Хоча до війни місцем відкриття спадщини вважався або район проживання померлого, або місцевість, де у нього знаходилося майно.
Для прийняття спадщини в загальному випадку встановлюється термін у шість місяців після дня смерті спадкодавця.
Буває і так, що людина має право претендувати на право власності тільки в тому випадку, якщо від нього відмовилися інші законні спадкоємці. У цьому випадку строк для прийняття такою особою спадщини встановлюється у три місяці з моменту відмови інших спадкоємців.
Спадкоємець, який протягом півроку не оформив права на спадщину, вважається таким, що відмовився від неї. Однак, безумовно, тут є винятки. Якщо спадкоємець «з’явився» вже після закінчення терміну, він ще може на щось претендувати, якщо отримає письмову згоду всіх інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину.
Крім того, додатковий термін для переоформлення прав може бути визначений у судовому порядку. Але хороші перспективи у такого судового процесу будуть лише за умови, якщо спадкоємець зуміє довести, що він не встиг прийняти спадщину вчасно внаслідок поважних причин або обставин.
1.1. Як відкрити спадщину за кордоном
Нажаль, у сучасних реаліях непоодинокими випадками є такі, коли спадкоємець вимушено перебуває за кордоном, проте в Україні потрібно оформити права на спадкове майно. Чи обов’язково в такому випадку терміново повертатись, щоб встигнути подати нотаріусу необхідні документи? Насправді, можна спробувати піти двома шляхами:
- У віддаленому режимі через інтернет вибрати зручну для вас нотаріальну контору. Зателефонувати туди, домовитись про відкриття спадкової справи. Обговорити всі умови, написати відповідну заяву та відправити її поштою (з повідомленням про вручення та описом вкладень). Щоб все зробити і оформити правильно, можливо, знадобиться порада юриста. Або того нотаріуса, якому ви направляєте документи поштою.
- Подати заяву у консульство України в тій країні, де ви тимчасово або постійно перебуваєте.
Такий підхід допоможе вам в подальшому у суді домогтися встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини. Навіть, якщо нотаріус не отримає вашу заяву, і вчасно не відкриє спадкову справу. Документи з пошти будуть вагомим доказом того, що ви почали процес оформлення всіх прав вчасно. Адже само по собі ваше перебування за кордоном не є на 100% поважною причиною, щоб порушити терміни процедури. Це питання буде розглядати та вирішувати суд, і невідомо, чи буде рішення на вашу користь.
1.2. Оформлення нерухомості без документів через суд
Необхідно звернути увагу також на те, що на практиці нерідкі випадки, коли особа за життя володіла майном, але з тих чи інших причин не мала відповідних правовстановлюючих документів на нього. Особливо часто це стосується прав власності на нерухомість. Такі питання вирішуються у судовому порядку. Щоб подати заяву до канцелярії суду потрібно серед іншого надати оцінку нерухомості. Як замовити оцінку, якщо немає документів детально описано тут.
2. Відмова від спадщини – що це і навіщо потрібно?
Не всі знають, що в процесі оформлення прав на спадкове майно спадкоємець має право відмовитись від нього. Ця можливість прямо передбачена законодавством. На перший погляд здається дивним – нащо ж відмовлятись від майна? Проте іноді це вигідніше, ніж приймати спадщину.
Слід зауважити, що відмову від права на спадщину можна подати нотаріусу протягом піврічного періоду. І також протягом цього ж строку можна і відкликати цю заяву-відмову, якщо спадкоємець змінив своє рішення.
Спадкоємець має визначитись, чи приймає він все спадкове майно, майнові права та зобов’язання. Адже він не має права оформити власність на деяку частину спадщину, а від іншої відмовитись. Якщо приймає у власність частину майна померлого, то весь об’єм спадщини вважається, таким, що прийнятий спадкоємцем.
Потрібно бути обережним у рішеннях щодо відмови від прав на майно померлого в разі, якщо спадкоємців декілька. А сама процедура проходить «За законом», а не на підставі Заповіту. Дехто не може зрозуміти, як це «За законом». Мов, інакше як може бути, «без правил», чи як? 🙂 Насправді, якщо померлий залишив заповіт, спадщина оформлюється на перелічених у цьому документі спадкоємців (хоча тут теж є тонкощі). Якщо ж заповіту немає, майно розподіляється між родичами спадкодавця, враховуючи ступінь спорідненості – це називається «За законом».
Наприклад, померла літня людина, у якої залишилось дві доньки, у яких вже є власні діти. Якщо одна з доньок спадкодавця відмовиться від спадщини, все майно отримає її сестра, адже вона відноситься до так званої першої черги спорідненості по відношенню до померлого (батьки-діти, подружжя). А онуки при цьому не отримають нічого, адже відносяться до другої черги спадкування, як і рідні брати чи сестри.
Якщо ви перебуваєте у процесі оформлення права на спадщину без заповіту, а претендентів на майно декілька, є сенс скористатись послугами адвоката. Адже його гонорар зазвичай є неспівставним порівняно із можливими втратами, якщо нерухомість чи автомобіль перейде у власність якогось «неочікуваного» родича.
2.1. А яка ситуація із боргами померлого?
А чи знали ви, що разом із майном померлого, до спадкоємця переходять також і зобов’язання спадкодавця, тобто борги перед іншими особами? Це дуже важливо, адже, як ми писали вище, якщо приймається хоч якась частина спадщини, то вона вважається прийнятому в повному обсягу. І, так, не тільки майно, але й включно з боргами.
Не можна починати нотаріальний процес оформлення спадщини, не поцікавившись повним фінансовим станом покійного. Зокрема його боргами.
Адже «чужі» борги доведеться віддавати саме вам. Щоправда лише в обсязі вартості успадкованого майна.
Може здатись, що ви нічого не втратите, адже борги «перекриваються» вартістю успадкованого майна. Проте на практиці, будь який подібний процес супроводжується значними витратами на податки та обов’язкові платежі, послуги нотаріусів та юристів, інші витрати, зокрема часові. І, якщо розмір зобов’язань перевищує вартість успадкованих активів, то, вочевидь, і займатись всім цим не має ніякого сенсу.
На першому етапі, ще до прийняття рішення, ви можете самостійно перевірити наявність боргів померлого у відповідному державному реєстрі. Якщо він там «не фігурує», це, звісно, не 100% гарантія, що проблем немає. Проте, якщо він все ж таки там є, варто бути дуже уважним.
Ще раз зважте всі «за» та «проти». Не зайвим буде отримати професійну пораду від юриста.
3. Право власності лише «на папері» без внесення до реєстрів
Часто наші партнери-адвокати звертаються до нас із проханням провести оцінку майна для оформленням спадщини, коли у клієнта на руках документи на нерухомість зразків, які давно вже не використовуються. Таке право власності не може вважатись на 100% правильно оформленим, тому без допомоги юристів в таких випадках складно обійтись.
Якщо ваша нерухомість розташована на підконтрольній Україні території, зазвичай, наявність лише паперових старих документів не є великою проблемою. Так, доведеться або заплатити юристу, або самому займатись роботою із впорядкуванням документації на майно, походити по архівах та по судах. Проте, в результаті спадщина все ж таки майже гарантовано буде оформлена належним чином.
Буває і так, що у потенційного спадкоємця взагалі немає ніяких документів. Такі випадки не є поодинокими. При цьому тут без адвоката звичайна людина навряд чи впорається. Результат справи залежить від того, чи зберіглись в архіві всі необхідні підтверджуючі документи. Та, навіть якщо вони там є, чи вдасться їх знайти, враховуючи особливості, пов’язані із воєнним станом.
3.1. Оформлюйте всі документи належним чином!
Не нехтуйте правильним оформленням всіх документів, яке підтверджують право власності на дороге майно, зокрема, нерухомість та автомобілі. А головне – зареєструйте нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав! Це стосується і ваших особистих документів, і майна ваших батьків та інших родичів. Надайте таку пораду і знайомим, адже не всі розуміють, наскільки це важливо зробити своєчасно.
Більшість людей, які вимушені для оформлення спадщини звертатись до суду, роблять це через те, що своєчасно не навели лад у батьківських документах на нерухомість. При чому, якщо майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях, а дані про нерухомість в реєстрі речових прав відсутні, – це взагалі є великою проблемою. Адже навіть зробити оцінку такого майна найчастіше неможливо, проте вона потрібна для подання позовної заяви на визнання права власності.
Звісно, що в ідеальній ситуації у вас мають бути на руках одночасно і паперові документи, і витяг з електронного реєстру. В такому випадку, у разі втрати документів, ви легко доведете власні права на нерухомість. І навпаки, якщо якісь «чорні нотаріуси» чи інші шахраї щось змінять в реєстрі, у вас на руках залишаться всі необхідні дані, щоб захистити право власності.
Ще до сьогодні не рідкими є ситуації, коли спадкоємець хоче вступити у права на спадщину на неприватизовану квартиру. Шанси на успіх у таких справах невеликі, проте в деяких ситуаціях не є безнадійними.
4. Чи можна успадкувати неприватизовану квартиру
Давайте почнемо з того, що розберемось, а хто взагалі зараз має право на приватизацію квартири. Якщо коротко, – то лише ті, хто на дату подачі заяви про приватизацію, в цій квартирі зареєстрований. Це важливо! Мають право на приватизацію лише зареєстровані в квартирі особи, а не її мешканці, хто проживає, навіть якщо і тривалий час.
Право на приватизацію неможливо успадкувати. Якщо в неприватизованій квартирі зареєстровані двоє людей, і один з них помер, то родичі померлого не отримають права на приватизацію! В квартирі лишається одна зареєстрована особа, яка має право приватизувати на себе всю квартиру.
Приватизація – це право лише однієї конкретної людини щодо одного чітко визначеного об’єкту нерухомості. І таке право, нажаль, неможливо ані успадкувати, ані передати іншій особі.
Тобто, в загальному випадку ситуація наступна. Навіть якщо померлий був зареєстрований в неприватизованій квартирі, право на приватизацію цього майна не переходить у спадок родичам. Проте є виняток із цього правила.
Ситуація – громадянин, який має законне право на приватизацію житла, подав відповідно заяву до органів приватизації або місцевого самоврядування. Поки проходив розгляд цієї заяви, він помер. Тобто ще до прийняття компетентним органом відповідного рішення. У такому випадку, коли заяву встиг подати ще зареєстрований мешканець квартири, права на майно можуть бути об’єктом спадкування. Навіть якщо по заяві будуть зауваження, доопрацювання можуть зробити вже родичи або інші спадкоємці померлого. Ну і, відповідно, вони ж матимуть право вимоги на це майно.
Підсумуємо:
- Право на приватизацію житла мають лише ті, хто зареєстровані в квартирі. Навіть, якщо вони там не проживають. Проте факт проживання, навпаки, не надає жодних прав на нерухомість.
- Право на приватизацію квартири може бути успадковане лише в одному випадку. Тоді, коли спадкодавець ще за життя встиг розпочати оформлення відповідних документів. Навіть, якщо і не встиг його закінчити. Ну і, зрозуміло, що питання оформлення таких прав на спадщину вирішуються виключно через суд.
5. Заповіт у сільраді – чи варто?
Згідно зі статею 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Проте юристи наполегливо радять з усіма питаннями щодо оформлення заповітів звертатись виключно до нотаріусів.
Зазвичай мають місце три проблеми:
- Недотримання всіх вимог до оформлення заповіту, зокрема до його тексту. Відомі випадки, наприклад, довгої судової тяганини через те, що в документі секретар сільської ради не зазначив інформацію про місце народження заповідача.
- Посвідчення заповіту особою, яка не має на це законних прав. Навіть якщо секретарю такі повноваження надала селищна рада своїм рішенням, все одно питання не є однозначним з юридичної точки зору. А якщо такого рішення немає, і секретар самостійно взяв на себе таку функцію, то заповіт взагалі легко можуть визнати нікчемним.
- Відсутність даних про заповіт у спадковому реєстрі. Строки проведення такої реєстрації чітко визначені законодавством. Не рідкі випадки, коли в сільраді просто «забули» внести документ в реєстр, або зробили це із порушенням термінів. У такому випадку, питання із визнанням заповіту дійсним буде вирішуватись через суд, і рішення може бути не на вашу користь.
Висновок із цього дуже простий. Як ми вже писали вище, документи на дороге майно мають бути завжди в ідеальному стані, згідно всіх вимог діючого законодавства. Тому оформлюйте заповіт у нотаріуса, адже економія декілька тисяч гривень точно не вартує потенційної втрати прав на вашу спадщину.