Чому в Європі не будують будинки з газоблоку

Недобудований будинок із газоблоку

Дуже часто доводиться стикатися з твердженням, що в Європі дуже широко поширене будівництво малоповерхових заміських будинків з газоблоку та керамоблоку, тобто так званої «теплої кераміки». Ну, хтось цьому вірить, причому навіть ті, хто в Європі живе. Хоча найцікавіше в цій справі те, що ті з «віруючих» європейців, які згодні з цим твердженням, і в очі не бачили якогось будівництва. І в основному це мешканці панельних міських квартир. Таким чином їх думку можна не враховувати, так як телевізор є в будинку кожного європейця, і побачити рекламу будівельних фірм і виробників будматеріалів може навіть дитина.

Однак якщо провести хоч скільки-небудь ретельний аналіз, можна дуже легко побачити, що в Європі в приватному житловому будівництві газобетон і тепла кераміка не використовуються практично ніколи. Причина дуже проста – дорого, причому дуже дорого. Ні, є деякі домовласники, які все ж використовують ці матеріали, але не для зведення несучих стін, а в якості облицювання і додаткового утеплення. Так, газоблоки і поризована цегла, тобто керамоблок, в Європі виробляють, але зовсім не для приватного будівництва. Їх застосовують для створення деяких конструкцій в багатоповерхових і промислових будівлях, і на цьому ареал їх застосування закінчується.

З чого будують будинки в Європі

Так з чого ж все-таки Європейські приватники будують собі будинки за містом? Природно, відсотків 70-80 – це чисто каркасне житлове будівництво, причому чималу частину цього сегмента займають каркаси металеві.

технологія ЛСТК-легкі сталеві тонкостінні конструкції.

Для інших будівель застосовуються бетонні панелі з заповнювачем, як варіант – незнімна опалубка. Тобто на заводі виготовляються пустотні залізобетонні панелі, всередину яких після установки заливається будь-якої «легкий» бетон. Наприклад, керамзитобетон, але частіше ллють звичайний бетон, і не морочаться.

Один дуже важливий момент, який треба собі усвідомити, щоб зрозуміти, чому в Європі не поширене будівництво стін з «дрібноштучного» матеріалу. Це вартість будівництва, навіть якщо сам матеріал і дешевий. Ручна праця в багатьох розвинених європейських країнах коштує дуже дорого, причому оплата найчастіше йде не за фактом виконаної роботи, а за часом, витраченим на зведення будинку. Природно, мулярові, який буде класти цеглу, доведеться заплатити за два місяці роботи. Тому, хто буде класти керамоблок, – за півтора, за газоблок – за місяць. Ну, це приблизні розрахунки, швидше за все навіть не розрахунки, а приклад того, що чим менше «штука» матеріалу, тим довше проводиться будівництво, тим більше треба буде заплатити будівельнику. Хтось може не повірити, але в тій же Німеччині будівельнику заборонено перевиконувати норму. Наприклад, якщо він може укласти за зміну 10 кубів матеріалу, то за нормами йому належить укладати всього 5 кубів. Весь вільний від кладки час він повинен займатися приведенням робочого місця в порядок і підготовкою матеріалу на наступний день. Але зарплата-то йому йде в повновагому розмірі! Причому з кишені клієнта.

Будинки-конструктори

Інша справа – коштувати будинок-конструктор, до яких можна зарахувати будинки каркасні, панельні, збірно-щитові. Всі елементи такого будинку виробляються на заводі в конвеєрному, тобто дешевому режимі. А потім вже привозяться на будмайданчик і монтуються буквально за один день. І хоч зарплата робітників, які займаються цією справою, не менше, ніж у мулярів, які виробляють кладку цегли або блоків, але завдяки в рази більш високої продуктивності вони роблять свою роботу набагато швидше. Відповідно, з кишені майбутнього домовласника йде фінансових коштів в кілька разів менше при одній і тій же площі будівлі. Саме тому в Європі, зокрема в Німеччині, Австрії, Франції або Великобританії так мало каменярів. Ця професія просто не затребувана. А в Норвегії або Швеції мулярів як класу взагалі не існує, зате в найбільшій пошані професійні бетонщики та фахівці по збірці дерев’яних каркасів і зведення панельних стін.

Таким чином тепер можна абсолютно точно зрозуміти, чому в європейському заміському житловому будівництві не беруть участь такі будматеріали, як газобетонні блоки або «тепла кераміка». Європейці, навіть греки та іспанці, не кажучи вже про німців і фінів, вміють прекрасно рахувати гроші та скорочувати свої витрати. Наскільки дешево не коштував би газобетонний блок, на його укладання доведеться витратити стільки, що газобетонний будинок стане буквально золотим, або навіть діамантовим. А керамоблок і сам по собі коштовний, так ще й технологія його укладання тягне за собою застосування інших матеріалів. Адже це матеріал неміцний, і високе навантаження витримати не в змозі. Справа в тому, що німці та французи звикли укладати на дах відносно дешеву і вельми довговічну бетонну черепицю, яка створює на стіни дуже високе навантаження. Ніякій газоблок такого навантаження не витримає. А, якщо створювати для застосування цього матеріалу залізобетонний або цегляний каркас, то оціночна вартість будинку збільшиться у рази.

Загалом, міф про газобетон, як про «поширений європейський матеріал» не являє собою нічого, окрім міфу. Те ж саме стосується і «теплої кераміки», яка ще менш затребувана в Європі, ніж газоблоки.

Поширити у Facebook